htlady
2015-02-04 21:57:26
Щось сьогодні заполонили #спогади про #дитинство.
Яким дивовижним, неймовірним, цікавим і правильним було все навкруги.
Як господарська хатинка легко перетворювалася у власний магазин. Не важливо, що зі сторони воно виглядало, мабуть, як непотріб на поличках. Для мене він був уявною, але власною великою крамницею. З родичами замість покупців.)
А поряд був власний городик. Малесенький шматочок землі, на якому зростало щось кумедне. Наприклад, саджає бабуся розсаду, зламану викидає, - оце моє. Не те щоб іншої не давали. Просто подобалося рятувати самих знедолених. Примотаєш того зів'ялого помідора до палички, і така радість неймовірна, коли він оживає!
Казковий той час, - дитинство.

 
htlady
2015-01-21 00:08:25
Обожнюю свічки.
Мабуть, секрет їх чарів у тому, що це маленький, контрольований, але справжній живий вогонь. Можу довго дивитись на нього, не відриваючись. Полум'я різнокольорове; то спокійне, то мерехтливе - наче має свій характер. Ніби каже: "Дивись, милуйся, але не чіпай".
Свічки - такі собі маленькі філії потужнішої стихії вогню. Легко створюють романтичний настрій, або заспокоюють та врівноважують, якщо треба. 
Не дуже вірю у всілякі гороскопи, але недаремно хтось видумав розподілити людські характери згідно чотирьох стихій. Моя стихія - вогонь, і любов до свічок це підкреслює і доводить.
P.s. шанувальники вогню підтвердять ще одне родовище кайфу - камін. Але те для заможніших естетів. А покищо - свічки.=)

 
htlady
2015-01-15 22:54:43
Розповім про подолання однієї з фобій - павуки.
Ці істоти наводили на мене справжній жах та паніку однією своєю присутністю поряд.
І, за дивним збігом обставин, зустрівся якось товариш мого брата разом зі своїм улюбленцем у контейнері - павуком-стрибуном Лілечкою. Подорожує він з нею усюди, щоб не сумувала вдома наодинці.
Можна уявити, як я верещала при виді цієї "красуні". Велитенський Волохатий Отруйний Павучара!
(його розміри видно на фото, у порівнянні з моїм нетбуком)
І що ви думаєте? 
Товариш з таким захопленням і турботою грався з нею, що в решті решт і мене вмовили взяти її до рук..
Досі трохи моторошно згадувати ті враження, але вцілому мені сподобалось.)
Як вона своїми шістьма м'якими лапками ходила по руках. Лоскотно, і нічого страшного, виявляється; самі упередження були. Долайте страхи, воно того варте)

 
htlady
2015-01-09 02:20:25
Прошу любити й шанувати, моє зеленооке диво Пуська.
З'явився він у мене цілком неймовірно - просто пішов поруч зі мною крихітним кошеням на вулиці у центрі міста, незрозуміло звідки з'явившись. Як можна було не взяти з собою :) хоча заводити собі кошеня зовсім не збиралася. Загалом, він сам мене знайшов, про що мені жодного разу не доводилося пошкодувати.
Існує думка, що коти на відміну від собак не здатні на справжню щиру прихильність до людини і тільки користуються господарем у своїх котячих інтересах. Не вірю. Коли кіт з тобою змалку, з'являється якесь своєрідне взаєморозуміння, чи що. Я не з тих, хто замінює людське спілкування своїм неперевершеним котом, але він для мене безумовно більше, ніж "хатня тваринка". Такий собі живий волохатий оберіг.
#кіт #киця #фотоКотів

 
htlady
2015-01-04 18:55:00
Нещодавно з'явилася в мене пара загадкових створінь - африканські равлики Ахатини.
Ніколи б не подумала, що такі невластиві для нашої місцевості домашні тваринки можуть виявитись настільки цікавими у догляді та спостеріганні за ними. На перший погляд вони здались мені чимось таким незрозумілим, неповоротким та нуднуватим, але то тільки у перші хвилини знайомства.
Насправді Ахатини досить рухливі та кумедні. Вони люблять купатися, голосно хрумтять овочами, невибагливі у догляді і досить швидко збільшуються до розмірів долоні дорослого. Як тільки підросли, з'явилось багато маленьких білих яєць, що згодом перетворились у крихітних равликів; тож тепер і друзі можуть мати по кілька молюсків.)
#РавликАхатин #НовонародженіРавлики #Молюск